бджілка
БДЖІЛКА, и, ж. Зменш.-пестл. до бджола. Груша, сливи цвітуть, бджілка гуде, і як прихилиш ухо до землі, то так, як музика, заграв все живе (Мирний, V, 1955, 326); Продзвеніла ніжно бджілка (Шпорта, Вибр., 1958, 340); * Образно. В сивих очах його вже золотилися летючі бджілки (Ільч., Серце жде, 1939, 10); * У порівн. Приязлива [Галочка] до усякого.., а роботяща, як бджілка (Кв.-Осн., II, 1956, 314).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бджілка | бджілки |
Родовий | бджілки | бджілок |
Давальний | бджілці | бджілкам |
Знахідний | бджілку | бджілок |
Орудний | бджілкою | бджілками |
Місцевий | на/у бджілці | на/у бджілках |
Кличний | бджілко | бджілки |