безбілетний
БЕЗБІЛЕТНИЙ, а, е. 1. заст. Який не має паспорта, документа на проживання де-небудь; безпаспортний. Безбілетні бурлаки.
2. розм. Який не має квитка (на проїзд і т. ін.); безквитковий. Безбілетний пасажир.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безбілетний | безбілетна | безбілетне | безбілетні |
Родовий | безбілетного | безбілетної | безбілетного | безбілетних |
Давальний | безбілетному | безбілетній | безбілетному | безбілетним |
Знахідний | безбілетний, безбілетного | безбілетну | безбілетне | безбілетні, безбілетних |
Орудний | безбілетним | безбілетною | безбілетним | безбілетними |
Місцевий | на/у безбілетному, безбілетнім | на/у безбілетній | на/у безбілетному, безбілетнім | на/у безбілетних |