безглуздий
БЕЗГЛУЗДИЙ, а, е. Позбавлений глузду; нісенітний, дурний. Мемет був п'яний.. Його рухи були безглуздими й зайвими (Коцюб., І, 1955, 401); Нема на світі такої дурниці, такої безглуздої справи, котра б не знайшла свойого запаленого апостола і свойого мученика (Фр., III, 1950, 278); Вона зашарілась, бо відповідь її здалася самій неймовірно безглуздою (Донч., V, 1957, 402).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безглуздий | безглузда | безглузде | безглузді |
Родовий | безглуздого | безглуздої | безглуздого | безглуздих |
Давальний | безглуздому | безглуздій | безглуздому | безглуздим |
Знахідний | безглуздий, безглуздого | безглузду | безглузде | безглузді, безглуздих |
Орудний | безглуздим | безглуздою | безглуздим | безглуздими |
Місцевий | на/у безглуздому, безглуздім | на/у безглуздій | на/у безглуздому, безглуздім | на/у безглуздих |
безглуздіти
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | безглуздію | безглуздіємо |
2 особа | безглуздієш | безглуздієте |
3 особа | безглуздіє | безглуздіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | безглуздітиму | безглуздітимемо |
2 особа | безглуздітимеш | безглуздітимете |
3 особа | безглуздітиме | безглуздітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | безглуздів | безглузділи |
Жіночий рід | безглузділа | |
Середній рід | безглузділо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | безглуздіймо | |
2 особа | безглуздій | безглуздійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | безглуздіючи | |
Минулий час | безглуздівши |