безкрайність
БЕЗКРАЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безкрайній; безмежність. Його постать зникла - розтанула в зеленавій безкрайності місячного неба (Смолич, II, 1958, 117); Безкрайність і кінець прядуть єдину сталь. Бо світ скінченний, і безкраїй він же (Бажан, І, 1946, 205).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | безкрайність | безкрайності |
Родовий | безкрайності, безкрайности | безкрайностей |
Давальний | безкрайності | безкрайностям |
Знахідний | безкрайність | безкрайності |
Орудний | безкрайністю | безкрайностями |
Місцевий | на/у безкрайності | на/у безкрайностях |
Кличний | безкрайносте | безкрайності |