безкрилі
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | безкрилі | |
Родовий | безкрилих | |
Давальний | безкрилим | |
Знахідний | безкрилі | |
Орудний | безкрилими | |
Місцевий | на/у безкрилих | |
Кличний | безкрилі |
безкрилий
БЕЗКРИЛИЙ, а, е. 1. Який не має крил. Птах летів, і крила посіклись. І він сів тоді на мураву. - Ні, безкрилий я не проживу! (Тер., Серце.., 1962, 29); Поряд з безкрилими в колоніях на капусті народжуються і крилаті попелиці (Шкідн. поля.., 1949, 38); // у знач. ім. безкрилі, лих, мн. Птахи і комахи з ряду тих, що мають тільки зачатки крил.
2. перен. Позбавлений творчої сили, фантазії; знижений, буденний, сірий. І знов я буду виправдуватися.., ховаючись за те нудне безкриле слово "помилка" (Л. Укр., III, 1952, 678); Безкрилу тьму навіки переможе Визвольник людства, вільний пролетар (Рильський, І, 1946, 165); Реалізм Тичини далекий від безкрилої описовості (Іст. укр. літ., II, 1956, 368).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безкрилий | безкрила | безкриле | безкрилі |
Родовий | безкрилого | безкрилої | безкрилого | безкрилих |
Давальний | безкрилому | безкрилій | безкрилому | безкрилим |
Знахідний | безкрилий, безкрилого | безкрилу | безкриле | безкрилі, безкрилих |
Орудний | безкрилим | безкрилою | безкрилим | безкрилими |
Місцевий | на/у безкрилому, безкрилім | на/у безкрилій | на/у безкрилому, безкрилім | на/у безкрилих |