безтурботність
БЕЗТУРБОТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безтурботний. Іде [Яресько] серйозний, нема вже колишньої хлопчачої безтурботності (Гончар, II, 1959, 128); Вираз безтурботності зник з обличчя хірурга, він раптом спохмурнів (Дмит., Розлука, 1957, 244); Пленум ЦК КПРС різко засудив безтурботність деяких працівників при розв'язанні невідкладних завдань збільшення виробництва техніки для сільського господарства (Ком. Укр., 8, 1963, 50).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | безтурботність | безтурботності |
Родовий | безтурботності, безтурботности | безтурботностей |
Давальний | безтурботності | безтурботностям |
Знахідний | безтурботність | безтурботності |
Орудний | безтурботністю | безтурботностями |
Місцевий | на/у безтурботності | на/у безтурботностях |
Кличний | безтурботносте | безтурботності |