безумовний
БЕЗУМОВНИЙ, а, е. Нічим не обмежений; повніти, беззастережний. Відстоюючи послідовно демократичний державний лад, соціал-демократія вимагав безумовної рівноправності національностей.. (Ленін, 19, 1950, 209); // Незаперечний, безсумнівний. Для Енгельса безумовною б вимога до перекладу - зберігати в ньому "силу вислову оригіналу" (Мовозн., VII, 1949, 14).
^ Безумовний рефлекс, фізл. - вроджений рефлекс, на відміну від умовного, набутого. Безумовні рефлекси створювалися протягом тривалого періоду розвитку даного виду тварин (Наука.., 11, 1958, 31).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безумовний | безумовна | безумовне | безумовні |
Родовий | безумовного | безумовної | безумовного | безумовних |
Давальний | безумовному | безумовній | безумовному | безумовним |
Знахідний | безумовний, безумовного | безумовну | безумовне | безумовні, безумовних |
Орудний | безумовним | безумовною | безумовним | безумовними |
Місцевий | на/у безумовному, безумовнім | на/у безумовній | на/у безумовному, безумовнім | на/у безумовних |