блават
БЛАВАТ, у, ч. 1. (Centaurea cyanus L.). Волошка. Коло.. хати Зацвіли блавати (Нар. лірика, 1956, 371); Де-не-де видніється.. синє чаруюче око блавату або квітка куколю (Фр., І, 1955, 57); Олена.. поспішає на подвір'я, де біля виполеного блавату, тупцюючи, розкошує корівчина. (Стельмах, Хліб.., 1959, 561); * У порівн. Над нами синь небес, як росяний блават (Рильський, Сад.., 1955, 37).
2. заст. Шовкова тканина блакитного кольору; взагалі шовк; одяг з такої тканини. Має вона сукні, має і блавати (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | блават | блавати |
Родовий | блавату | блаватів |
Давальний | блаватові, блавату | блаватам |
Знахідний | блават | блавати |
Орудний | блаватом | блаватами |
Місцевий | на/у блаваті | на/у блаватах |
Кличний | блавате | блавати |