благозвучний
БЛАГОЗВУЧНИЙ, а, е. Який гарно, приємно звучить; доброзвучний. Ніколи не сподівався, що цей благозвучний.. ботанічний термін стане своєрідним ключем до такої багатої змістом і бажаної зустрічі в недалекому майбутньому (Ле, Право.., 1957, 6).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | благозвучний | благозвучна | благозвучне | благозвучні |
Родовий | благозвучного | благозвучної | благозвучного | благозвучних |
Давальний | благозвучному | благозвучній | благозвучному | благозвучним |
Знахідний | благозвучний, благозвучного | благозвучну | благозвучне | благозвучні, благозвучних |
Орудний | благозвучним | благозвучною | благозвучним | благозвучними |
Місцевий | на/у благозвучному, благозвучнім | на/у благозвучній | на/у благозвучному, благозвучнім | на/у благозвучних |