богомаз
БОГОМАЗ, а, ч. 1. Той, хто малює ікони; іконописець. Послав [цар] гінця до богомаза, Щоб мальовання [малювання] накупить (Котл., І, 1952,170); На.. щоці богородиці ясно було видно відбиток пальця.. Богомаз-маляр, який "оновляв" ікону, необережно доторкнувся пальцем до свіжої фарби (Донч., III, 1956, 176).
3. Ікона, намальована малярем-іконописцем. На стіні розвішані довкола Дерев'яні давні богомази (Фр., XI, 1952, 113).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | богомаз | богомази |
Родовий | богомаза | богомазів |
Давальний | богомазові, богомазу | богомазам |
Знахідний | богомаза | богомазів |
Орудний | богомазом | богомазами |
Місцевий | на/у богомазі, богомазові | на/у богомазах |
Кличний | богомазе | богомази |