борг
БОРГ, у, ч. Те, що взяте в позику; позичене. Ані Владко, ані спадкоємці нічого не знали про ті борги (Фр., VI, 1951, 270); В заставу віддавали землі, які у випадку несплати боргу переходили у власність монастирів (Іст. СРСР, І, 1956, 119).
[Бути] в боргах - мати дуже багато боргів. Панок це був задрипаний - в боргах, як у реп'яхах, але пихатий, шкідливий і мстивий (А.-Дав., Слово.., 1964, 6); [Бути] в боргу перед ким і без додатка - бути зобов'язаним кому-небудь. Радянські письменники, і зокрема письменники українські, давно в боргу перед своїми читачами, перед всім своїм народом (Тич., III, 1957, 494); Вилазити (вилізти) з боргів див. вилазити;
Влазити (влізти, залазити і т. ін. ) у борги див. влазити; У борг брати (взяти і т. ін. ): а) позичати в кого-небудь гроші і т. ін.; б) купувати що-небудь з умовою сплатити пізніше; У борг давати (дати і т. ін.): а) позичати кому-небудь гроші і т. ін.; б) продавати що-не-будь з умовою, що покупець сплатить гроші пізніше. - Шинкар більш у борг не дає (Тулуб, Людолови, І, 1957, 74).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | борг | борги |
Родовий | боргу | боргів |
Давальний | боргові, боргу | боргам |
Знахідний | борг | борги |
Орудний | боргом | боргами |
Місцевий | на/у боргу | на/у боргах |
Кличний | боргу | борги |
борговий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | борговий | боргова | боргове | боргові |
Родовий | боргового | боргової | боргового | боргових |
Давальний | борговому | борговій | борговому | борговим |
Знахідний | борговий, боргового | боргову | боргове | боргові, боргових |
Орудний | борговим | борговою | борговим | борговими |
Місцевий | на/у борговому, борговім | на/у борговій | на/у борговому, борговім | на/у боргових |