борзий
БОРЗИЙ, а, е, діал. Прудкий, швидкий, моторний. Та як же ти найшов мені ба такий лік борзий (Сл. Гр.); Так мерщій на борзі коні І летім, де Дон шумить, Де об землю половецьку Я волію спис зломить! (Олесь, Вибр., 1958, 352); Не полюбляв він борзих молодців. Що настрочили безліч дифірамбів (Забашта, Калин. кетяг, 1956, 181).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | борзий | борза | борзе | борзі |
Родовий | борзого | борзої | борзого | борзих |
Давальний | борзому | борзій | борзому | борзим |
Знахідний | борзий, борзого | борзу | борзе | борзі, борзих |
Орудний | борзим | борзою | борзим | борзими |
Місцевий | на/у борзому, борзім | на/у борзій | на/у борзому, борзім | на/у борзих |