бранний
БРАННИЙ, а, е, ц.-с. Прикм. до брань; воєнний, бойовий. [Ярослав:] Так, вже знялася бранная тривога, Комоні ржуть, почувши дим війни (Коч., III, 1956, 102); Спіть, сини мої високочолі, - сон припав метеликом до вій... Вже пора. Уже на браннім полі розгулявся, запалав двобій... (Криж., Гори.., 1946, 94).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | бранний | бранна | бранне | бранні |
Родовий | бранного | бранної | бранного | бранних |
Давальний | бранному | бранній | бранному | бранним |
Знахідний | бранний, бранного | бранну | бранне | бранні, бранних |
Орудний | бранним | бранною | бранним | бранними |
Місцевий | на/у бранному, браннім | на/у бранній | на/у бранному, браннім | на/у бранних |
брання
БРАННЯ, я, с. Дія за знач. брати 1-5, 9. З ким мені льон брати? .. з свекорком брання - тільки воркотання (Сл. Гр.); Запізнення з бранням і обмолотом льону приводить до значних втрат льононасіння (Рад. Укр., 28.II 1947, 2); - Він, знаєте, до брання скорий, а до віддавання звичайно нема його дома (Фр., І, 1955, 200)
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | брання | брання |
Родовий | брання | брань |
Давальний | бранню | бранням |
Знахідний | брання | брання |
Орудний | бранням | браннями |
Місцевий | на/у бранні | на/у браннях |
Кличний | брання | брання |