брити
БРИТИ, брию, бриєш, недок., перех. 1. Те саме, що голити. [Варпеховський:] В Томській опері один перукар.. брив тенорів і баритонів (Коч., II, 1956, 492).
2. перен., розм. Влучно, гостро ганити кого-небудь. На зборах добре брили Василя: "Ледачого, як він, не бачила земля!" (Год., Заяча математ., 1961, 20).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | брию | бриємо |
2 особа | бриєш | бриєте |
3 особа | бриє | бриють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бритиму | бритимемо |
2 особа | бритимеш | бритимете |
3 особа | бритиме | бритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | брив | брили |
Жіночий рід | брила | |
Середній рід | брило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бриймо | |
2 особа | брий | брийте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | бриючи | |
Минулий час | бривши |
брит
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | брит | брити |
Родовий | брита | бритів |
Давальний | бритові, бриту | бритам |
Знахідний | брит | брити |
Орудний | бритом | бритами |
Місцевий | на/у бриті | на/у бритах |
Кличний | брите | брити |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | брит | брити |
Родовий | бриту | бритів |
Давальний | бритові, бриту | бритам |
Знахідний | брит | брити |
Орудний | бритом | бритами |
Місцевий | на/у бриті | на/у бритах |
Кличний | брите | брити |