бровар
БРОВАР, я, ч., заст. 1. Те саме, що броварня. І будеш.. До броваря дрова таскати (Котл., І, 1952, 160); Збоку тяглися комори, рублені з дубового лісу, бровар, в якому стояли пивні каді, каді для затирання браги (Панч, Гомон. Україна, 1954, 82).
2. Робітник броварні; броварник. Четвертим партизаном був бровар у селі Королівка (Козл., Сонце.., 1957, 5).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бровар | броварі |
Родовий | броваря | броварів |
Давальний | бровареві, броварю | броварям |
Знахідний | бровар, броваря | броварі, броварів |
Орудний | броварем | броварями |
Місцевий | на/у броварі | на/у броварях |
Кличний | броварю | броварі |