брус
БРУС, а, ч. 1. Обтесана чи обпиляна чотиригранна колода, довгий чотиригранний шматок каменю або металу, що застосовується на будівництві. Вся хата була зложена з липових .. брусів (Стор., І, 1957, 226); Андрусь купив віз і пару добрих коней і возив дубові бруси для залізної дороги (Фр., III, 1950, 66); Нетерпляче кидається [раб-гебрей], притуляючи голову до затіненого боку бруса камінного (Л. Укр., II, 1951, 242); Майстри тесали податливу деревину, ладнали бруси, скріплювали (Шиян, Гроза.., 1956, 628).
Паралельні бруси - гімнастичний прилад, який складається з двох паралельних круглих жердин, прикріплених до підставок. Криниця припасовував труби для паралельних брусів і турника (Бойч., Молодість, 1949, 296); Він підійшов до брусів і спробував підтягнутись угору на руках (Донч., II, 1956, 387).
2. Довгастий чотиригранний шматок чого-небудь. Брус мила (Сл. Гр.).
3. Спеціальний камінь для гостріння металевих предметів (ножа, коси і т. ін.). Бодай коса зломилася, а брус перебився (Пісні та романси.., І, 1956, 123); [Конон:] А попереду Молодий косар косе, Чорнява вдова Бруса йому підносе (Кроп., II, 1958, 431).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | брус | бруси |
Родовий | бруса | брусів |
Давальний | брусові, брусу | брусам |
Знахідний | брус | бруси |
Орудний | брусом | брусами |
Місцевий | на/у брусі | на/у брусах |
Кличний | брусе | бруси |
брусити
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | брушу | брусимо |
2 особа | брусиш | брусите |
3 особа | брусить | брусять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бруситиму | бруситимемо |
2 особа | бруситимеш | бруситимете |
3 особа | бруситиме | бруситимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | брусив | брусили |
Жіночий рід | брусила | |
Середній рід | брусило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | брусімо | |
2 особа | бруси | брусіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | брусячи | |
Минулий час | брусивши |