брязкало
БРЯЗКАЛО, а, с. 1. Брязкуча дитяча іграшка. На возах діти свистали в закуплені в місті свиставки, калатали глиняними брязкалами (Фр., VIII, 1952, 364); // Взагалі предмет, що бряжчить (від ударів або трясіння). Як старець обідраний, диліжанс вибиває у всі свої брязкала (Вас., І, 1959, 183); // Брязкуча металева тарілочка або дзвіночок на бубні. * У порівн. Він люто розмахнувся руками - і графин на тумбочці видав звуки, як брязкала бубона (Баш, Вибр., 1948, 51); // Брязкуча прикраса. За що ж, панотче, вас вельможністю зробили..; В блискучому всьому, як птаха, нарядили, На шию брязкал натягли? (Щог., Поезії, 1958, 480).
2. перен., зневажл. Про те, що не становить ніякої цінності, є тільки пустою прикрасою. [Пророк самарійський:] Вам відомо, які то святощі вона втопила? [Самарянин:] Ти ж сам казав, що брязкало старе!.. (Л. Укр., II, 1951, 156).
3. зневажл. Про балакучу людину; базіка, базікало. - Ну, таки принесло ледащо отого дзвонаря, оте брязкало! (Н.-Лев., І, 1956, 623).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | брязкало | брязкали |
Родовий | брязкала | брязкалів |
Давальний | брязкалові, брязкалу | брязкалам |
Знахідний | брязкало, брязкала | брязкали |
Орудний | брязкалом | брязкалами |
Місцевий | на/у брязкалі | на/у брязкалах |
Кличний | брязкале | брязкали |
брязкати
БРЯЗКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ударяючись, утворювати ріікі дзвенячі звуки (про металеві, скляні предмети). Довго підступали до стола люди, довго брязкали п'ятаки на столі (Н.-Лев., II, 1956, 43); І чути - у темряві брязкає зброя (Нагн., Пісня.., 1949, 56); // чим. Викликати різкі дзвенячі звуки, вдаряючи по металевих, скляних предметах або трусячи ними. Відчинилася темниця, і, глухо брязкаючи кайданами, почали виходити злочинці, пара по парі (Вовчок, І, 1955, 363); У двориках за кам'яними стінами люди гупали ломами, брязкали лопатами, копаючи рови від бомб (Кучер, Чорноморці, 1956, 35).
2. на чому, розм. Невміло або недбало грати на музичному інструменті. Дійсний осел не засяде грати на фортеп'яні, але кілько ж то двоногих ослів брязкає на фортеп'янах.. і загалом роблять такі роботи, котрих не вміють, до котрих би не повинні братися! (Фр., IV, 1950, 133).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | брязкаю | брязкаємо |
2 особа | брязкаєш | брязкаєте |
3 особа | брязкає | брязкають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | брязкатиму | брязкатимемо |
2 особа | брязкатимеш | брязкатимете |
3 особа | брязкатиме | брязкатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | брязкав | брязкали |
Жіночий рід | брязкала | |
Середній рід | брязкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | брязкаймо | |
2 особа | брязкай | брязкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | брязкаючи | |
Минулий час | брязкавши |