буквений
БУКВЕНИЙ, а, е. Прикм. до буква 1. Буквене письмо; // Позначений буквою (буквами). Буквений співмножник.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | буквений | буквена | буквене | буквені |
Родовий | буквеного | буквеної | буквеного | буквених |
Давальний | буквеному | буквеній | буквеному | буквеним |
Знахідний | буквений, буквеного | буквену | буквене | буквені, буквених |
Орудний | буквеним | буквеною | буквеним | буквеними |
Місцевий | на/у буквеному, буквенім | на/у буквеній | на/у буквеному, буквенім | на/у буквених |