букові
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | букові | |
Родовий | букових | |
Давальний | буковим | |
Знахідний | букові | |
Орудний | буковими | |
Місцевий | на/у букових | |
Кличний | букові |
бук
БУК, а, ч. 1. Листяне дерево з гладкою сірою корою і міцною деревиною. На горі між буком чорніє подекуди сосна, а над струмком стоять горіхи (Коцюб., III, 1956, 139); Голі вузлуваті горіхи та буки переплутувалися гіллям (Тулуб, Людолови, І, 1957, 336).
2. діал. Ціпок, палиця, кий. Чого просьба не докаже, то докажуть буки (Номис, 1864, № 1059); Я з п'ющими за пліт не виливаю, З їдцями їм, для бійки маю бук (Фр., XI, 1952, 61).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бук | буки |
Родовий | бука | буків |
Давальний | букові, буку | букам |
Знахідний | бук | буки |
Орудний | буком | буками |
Місцевий | на/у буку | на/у буках |
Кличний | буку | буки |
буковий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | буковий | букова | букове | букові |
Родовий | букового | букової | букового | букових |
Давальний | буковому | буковій | буковому | буковим |
Знахідний | буковий, букового | букову | букове | букові, букових |
Орудний | буковим | буковою | буковим | буковими |
Місцевий | на/у буковому, буковім | на/у буковій | на/у буковому, буковім | на/у букових |