бульб
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бульб | бульби |
Родовий | бульба | бульбів |
Давальний | бульбові, бульбу | бульбам |
Знахідний | бульб | бульби |
Орудний | бульбом | бульбами |
Місцевий | на/у бульбі | на/у бульбах |
Кличний | бульбе | бульби |
бульба
БУЛЬБА, и, ж. 1. М'ясисте потовщення на коренях або взагалі на підземній частині рослини. В бульбах картоплі багато крохмалю й цукру, а також значна кількість білка (Картопля, 1957, 7).
2. Кулька на поверхні рідини; пухир, бульбашка. Лій у казані клекотить, шкварчить, здіймає бульби (Мирний, І, 1954, 48); * У порівн. Туман надувся, як бульба, піднявся над водою і луснув на тисячу клаптиків (Донч., VI, 1957, 436).
3. діал. Картопля. - У діброві дики стадами ходять, шкоду страшенну роблять по полю. На самій бульбі люди тисячні шкоди понесли (Фр., VII, 1951, 323); Копала [Санда] бульбу.., а далі встала й понесла недалеко коло хати сполоскати її (Коб., III, 1956, 486).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бульба | бульби |
Родовий | бульби | бульб |
Давальний | бульбі | бульбам |
Знахідний | бульбу | бульби |
Орудний | бульбою | бульбами |
Місцевий | на/у бульбі | на/у бульбах |
Кличний | бульбо | бульби |