бунтарський
БУНТАРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до бунтар. Навіть дивно, як у цьому [дідовому] кряжистому тілі вміщуються два протилежні світи: то лагідний і тихий, як рівна надвечірня година, то гострий, мов бунтарський ніж (Стельмах, І, 1962, 233); // Власт. бунтареві; пройнятий бунтарством. [Куче:] Базікай, базікай! .. Твою бунтарську пащеку давно чутно аж до пана начальника (Л. Укр., IV, 1954, 231); Загримів бунтарський голос Володимира Маяковського, в боротьбі і в огні народилася радянська російська література (Рильський, III, 1956, 12).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | бунтарський | бунтарська | бунтарське | бунтарські |
Родовий | бунтарського | бунтарської | бунтарського | бунтарських |
Давальний | бунтарському | бунтарській | бунтарському | бунтарським |
Знахідний | бунтарський, бунтарського | бунтарську | бунтарське | бунтарські, бунтарських |
Орудний | бунтарським | бунтарською | бунтарським | бунтарськими |
Місцевий | на/у бунтарському, бунтарськім | на/у бунтарській | на/у бунтарському, бунтарськім | на/у бунтарських |