бухати
БУХАТИ, аю, аєш, недок. 1. неперех. Видавати глухі, уривчасті звуки; стукати глухо, уривчасто. Машина бухає й стогне важко, мов велетенські груди в агонії (Л. Укр., I, 1951, 312).
2. перех. і неперех. Бити; стріляти. Тільки лис поліз за курами, а чоловік схопив його за хвіст і ну бухать бичем по ребрах (Укр.. казки, 1951, 68); Охрім Жалій з хлопцями бухали козаків з мисливських рушниць (Горд., І, 1959, 339); Бухає і шарпається назад гармата (Ю. Янов., V, 1959, 132).
3. неперех. Вириватися густою масою. Буха од коней пара, біжать кудись люди, а мороз креше (Коцюб., II, 1955, 185); Запалився [Федір], чув, що з нього бухає полумінь (Стеф., І, 1949, 136).
4. перех., розм. Кидати з силою, з глухим звуком. - Бабусю в яму - бух! - каже Оленка, показуючи.., як будуть бухати бабусю у яму (Мирний, III, 1954, 134);
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бухаю | бухаємо |
2 особа | бухаєш | бухаєте |
3 особа | бухає | бухають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бухатиму | бухатимемо |
2 особа | бухатимеш | бухатимете |
3 особа | бухатиме | бухатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | бухав | бухали |
Жіночий рід | бухала | |
Середній рід | бухало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бухаймо | |
2 особа | бухай | бухайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | бухаючи | |
Минулий час | бухавши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бухаю | бухаємо |
2 особа | бухаєш | бухаєте |
3 особа | бухає | бухають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бухатиму | бухатимемо |
2 особа | бухатимеш | бухатимете |
3 особа | бухатиме | бухатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | бухав | бухали |
Жіночий рід | бухала | |
Середній рід | бухало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бухаймо | |
2 особа | бухай | бухайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | бухаючи | |
Минулий час | бухавши |