білило
БІЛИЛО, а, с. 1. Біла мінеральна фарба, яка не розчиняється у воді. Рами цинковим білилом Артем красив (Кучер, Чорноморці, 1956, 34); Раніше [карбонат свинцю] широко застосовувався для виготовлення білої олійної фарби.., відомої під назвою свинцевих білил (Заг. хімія, 1955, 578).
2. розм. Картина, написана білилом. Сепія й китайське білило "Серед товаришів" [Т. Шевченка] довгий час ототожнювалась з сепією "Тріо", але це зовсім різні твори (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 346).
3. тільки мн. білила, ил. Біла речовина, що застосовується як косметичний засіб для фарбування обличчя. [Анна:] Як хочеш, я білил тобі позичу, бо в тебе навіть і чоло червоне (Л. Укр., III, 1952, 349); Білила на лиці ще мертвили шкіру, надаючи йому страшного вигляду (Ільч., Серце жде, 1939, 389).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | білило | білила |
Родовий | білила | білил |
Давальний | білилу | білилам |
Знахідний | білило | білила |
Орудний | білилом | білилами |
Місцевий | на/у білилі | на/у білилах |
Кличний | білило | білила |
білити
БІЛИТИ, білю, білиш, недок., перех. 1. Робити білим, покриваючи розчином крейди, вапна і т. ін. А у нас хатина біла; Я й полола, я й білила (Щог., Поезії, 1958, 146); Від ранку й до ранку - стук, грюк, хлюпанина; метуть, білять, миють, краскою криють... (Мирний, III, 1954, 255); * Образно. Зима у грудні білить віти (Мал., Любов, 1946, 53).
2. Доводити до білого кольору, вибілювати у воді і на сонці (полотно і т. ін.). Над Черемошем дівчата полотна та пряжі білють [білять], перуть, жартують та регочуться (Черемш., Тв., 1960, 345); З якого білого полотна ці сорочки пошиті!.. Скільки разів у воду вмочали та розстилали на траві зеленій, щоб своїми променями сонце його білило! (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 520).
3. Робити чистим, білим, умиваючись. Дівка Катерина личенько білила (Чуб., V, 1874, 574); // Робити блідим. Той легкий дим.. п'є кров з лиця і гасить людський погляд, обличчя білить і чорнить одежу (Л. Укр., І, 1951, 236).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | білю | білимо |
2 особа | білиш | білите |
3 особа | білить | білять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | білитиму | білитимемо |
2 особа | білитимеш | білитимете |
3 особа | білитиме | білитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | білив | білили |
Жіночий рід | білила | |
Середній рід | білило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | білімо | |
2 особа | біли | біліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | білячи | |
Минулий час | біливши |