білка
БІЛКА, и, ж. 1. Невеличкий лісовий гризун, що живе на деревах. Десь у хвойній верховині завовтузилася білка (Донч., II, 1956, 7).
@ Крутитися як (наче) [та] білка в колесі див. крутитися; Обідрати як (мов, наче) білку див. обдирати.
2. Хутро цього гризуна. Від кожного двору по білці данину брали (Мирний, V, 1955, 268).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | білка | білки |
Родовий | білки | білок |
Давальний | білці | білкам |
Знахідний | білку | білки, білок |
Орудний | білкою | білками |
Місцевий | на/у білці | на/у білках |
Кличний | білко | білки |
білок
БІЛОК1, лка, ч. 1. Густа напівпрозора маса пташиного яйця, в якій міститься жовток. Тонка оболонка відокремлює жовток від білка (Зоол., 1957, 112); * У порівн. Алі.. скочив у море, занурюючи мокрі рожеві литки у легку й білу, як збитий білок, піну (Коцюб., І, 1955, 390).
2. біол., хім. Складна хімічна сполука, органічна речовина, яка є основною складовою частиною клітин організмів; білковина. Білки відіграють особливо важливу роль в біології, тому що вони є незамінною основою живої речовини (Мікр. ж., XXIII, 1, 1961, 35); Джерелами білка в харчуванні людей є продукти тваринного і рослинного походження (м'ясо, риба, яйця, молоко, сир, хліб, крупи) (Колг. Укр., 5, 1958, 15).
БІЛОК2 див. білки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | білок | білки |
Родовий | білка | білків |
Давальний | білкові, білку | білкам |
Знахідний | білок | білки |
Орудний | білком | білками |
Місцевий | на/у білку | на/у білках |
Кличний | білку | білки |