білогвардієць
БІЛОГВАРДІЄЦЬ, йця, ч. Член антирадянської контрреволюційної військової організації, а також той, хто воював проти Радянської влади в лавах білої гвардії; контрреволюціонер. Цими сходами, в часи громадянської війни, тікали з міста [Одеси] інтервенти та білогвардійці (Кучер, Чорноморці, 1956, 97).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | білогвардієць | білогвардійці |
Родовий | білогвардійця | білогвардійців |
Давальний | білогвардійцеві, білогвардійцю | білогвардійцям |
Знахідний | білогвардійця | білогвардійців |
Орудний | білогвардійцем | білогвардійцями |
Місцевий | на/у білогвардійці, білогвардійцеві | на/у білогвардійцях |
Кличний | білогвардійцю | білогвардійці |