в'язальників
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | в'язальників | в'язальникова | в'язальникове | в'язальникові |
Родовий | в'язальникового | в'язальникової | в'язальникового | в'язальникових |
Давальний | в'язальниковому | в'язальниковій | в'язальниковому | в'язальниковим |
Знахідний | в'язальників, в'язальникового | в'язальникову | в'язальникове | в'язальникові, в'язальникових |
Орудний | в'язальниковим | в'язальниковою | в'язальниковим | в'язальниковими |
Місцевий | на/у в'язальниковому, в'язальниковім | на/у в'язальниковій | на/у в'язальниковому, в'язальниковім | на/у в'язальникових |
в'язальник
В'ЯЗАЛЬНИК, а, ч. Той, хто в'яже (в 1, 3 знач.). - А багато до неї [машини] треба? - Нащо багато? Всього.. в'язальників з десяток (Мирний, IV, 1955, 242); - Чи ба, який косар! Чи ба, який в'язальник, - промовляв старий (Л. Янов., І, 1959, 388); З полотна, знятого в'язальниками за тиждень.., вийде додатково понад 11 тисяч дитячих костюмчиків (Рад. Укр., 11.XI 1961, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | в'язальник | в'язальники |
Родовий | в'язальника | в'язальників |
Давальний | в'язальникові, в'язальнику | в'язальникам |
Знахідний | в'язальника | в'язальників |
Орудний | в'язальником | в'язальниками |
Місцевий | на/у в'язальнику, в'язальникові | на/у в'язальниках |
Кличний | в'язальнику | в'язальники |