вагомий
ВАГОМИЙ, а, е. 1. Який має вагу (в 1 знач.). Кожне вагоме тіло, яке рухається горизонтально на земній поверхні, відхиляється від первісного напряму свого руху в північній півкулі вправо, а в південній - вліво (Курс заг. геол., 1947, 18).
2. перен. Змістовний, авторитетний, переконливий. Мова її стала скупа, точна, яскрава, слова з'явились вагомі (Ю. Янов., II, 1954, 10); Він називає незаперечні і вагомі цифри (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 89).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вагомий | вагома | вагоме | вагомі |
Родовий | вагомого | вагомої | вагомого | вагомих |
Давальний | вагомому | вагомій | вагомому | вагомим |
Знахідний | вагомий, вагомого | вагому | вагоме | вагомі, вагомих |
Орудний | вагомим | вагомою | вагомим | вагомими |
Місцевий | на/у вагомому, вагомім | на/у вагомій | на/у вагомому, вагомім | на/у вагомих |