валковий
ВАЛКОВИЙ, а, е. Який має в своєму механізмові валок, валки (див. валок4). Валкова косарка.
ВАЛКОВИЙ, вого, ч. Візник, який іде з валкою (у 1 знач.), обозом. Дехто з вантажників кинувся вплав до порожньої фелюки.. Це було так несподівано, що валкові не встигли озирнутися (Тулуб, Людолови, II, 1957, 5).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | валковий | валкова | валкове | валкові |
Родовий | валкового | валкової | валкового | валкових |
Давальний | валковому | валковій | валковому | валковим |
Знахідний | валковий, валкового | валкову | валкове | валкові, валкових |
Орудний | валковим | валковою | валковим | валковими |
Місцевий | на/у валковому, валковім | на/у валковій | на/у валковому, валковім | на/у валкових |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | валковий | валкова | валкове | валкові |
Родовий | валкового | валкової | валкового | валкових |
Давальний | валковому | валковій | валковому | валковим |
Знахідний | валковий, валкового | валкову | валкове | валкові, валкових |
Орудний | валковим | валковою | валковим | валковими |
Місцевий | на/у валковому, валковім | на/у валковій | на/у валковому, валковім | на/у валкових |