ванний
ВАННИЙ, а, е. Прикм. до ванна; // у знач. ім. ванна, ної, ж. Спеціально обладнана кімната, в якій встановлена ванна (в 1 знач.). Десь за стіною, мабуть у ванній, дзвінко в тиші стукали з паузами важкі краплини (Донч., І, 1956, 507); Коли ви заходите, скажімо, в ванну, ви одним рухом відчиняєте двері і включаєте світло (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 14).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ванний | ванна | ванне | ванні |
Родовий | ванного | ванної | ванного | ванних |
Давальний | ванному | ванній | ванному | ванним |
Знахідний | ванний, ванного | ванну | ванне | ванні, ванних |
Орудний | ванним | ванною | ванним | ванними |
Місцевий | на/у ванному, ваннім | на/у ванній | на/у ванному, ваннім | на/у ванних |