вантаження
ВАНТАЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. вантажити. Вантаження відбувалося швидко й тихо (Кучер, Чорноморці, 1956, 214).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вантаження | вантаження |
Родовий | вантаження | вантажень |
Давальний | вантаженню | вантаженням |
Знахідний | вантаження | вантаження |
Орудний | вантаженням | вантаженнями |
Місцевий | на/у вантаженні | на/у вантаженнях |
Кличний | вантаження | вантаження |