ВАРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до варити. [Чоловік (з возиком ):] Правдивий чорний хліб! Мій винахід-виріб! Чотири рази печений, Чотири рази варений! (Олесь, Вибр., 1958, 426); - Такої каші ні в якому ресторані не покуштуєш, вона в кожусі варена! (Гончар, Тронка, 1963, 60).
ВАРЕНИЙ, а, е, прикм. Одержаний унаслідок варіння. Майбородиха вийняла з груби тарілку з холодною вареною таранею (Н.-Лев., IV, 1956, 284); Сніданок був простенький - варена картопля, смажена яєчня, гаряче молоко (Збан., Переджнив'я, 1960, 265); Піп опустив руку з хрестом, пішов назад червоний, мов варений рак (Шиян, Гроза.., 1956, 270); // у знач. ім. варена, ної, ж. Те саме, що варенуха. Страви ж було усякої наварено, була ж горілка, була й варена (Кв.-Осн., II, 1956, 218); У двір закликає [старий батько], Та вареною частує (Шевч., І, 1951, 318); Крамарі не встигали варити варену (Ле, Наливайко, 1957, 77); // у знач. ім. варене, ного, с. Страва або різні страви, які готуються за допомогою кип'ятіння. Гей до мене! Є у мене І варене і печене (Гл., Вибр., 1957, 287); Почало з'являтися на столі.. і печене, і смажене, і варене, і парене (Стельмах, Хліб.., 1959, 64).