варка
ВАРКА, и, ж. 1. Те саме, що варіння. Ковалі вже й горна загасили, варку покинули, нехай хазяїн її кінчає (Панч, II, 1956, 232); Не можна доводити варку до зеленуватого забарвлення рідини [полісульфіду кальцію] (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 50).
2. Кількість чого-небудь, звареного за один раз. І сталевар чотири варки Розлив з гарячого ковша (Воронько, Три покоління, 1950, 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | варка | варки |
Родовий | варки | варок |
Давальний | варці | варкам |
Знахідний | варку | варки |
Орудний | варкою | варками |
Місцевий | на/у варці | на/у варках |
Кличний | варко | варки |
варкий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | варкий | варка | варке | варкі |
Родовий | варкого | варкої | варкого | варких |
Давальний | варкому | варкій | варкому | варким |
Знахідний | варкий, варкого | варку | варке | варкі, варких |
Орудний | варким | варкою | варким | варкими |
Місцевий | на/у варкому, варкім | на/у варкій | на/у варкому, варкім | на/у варких |