ввід
ВВІД (УВІД), вводу, ч. 1. Те саме, що введення. Використання цих матеріалів [сухої штукатурки] дозволяє набагато скоротити строки вводу в експлуатацію житлового фонду (Вітч., 5, 1956, 119).
@ Ввід у володіння, юр. - передача кому-небудь у власність майна, спадщини і т. ін. шляхом ствердження права на володіння відповідним юридичним актом.
2. техн. Спеціальний канал для проведення куди-небудь всередину електричних, телефонних проводів, різних труб і т. ін. Воду з водопроводу беруть з допомогою розбірних колонок або вводів у окремі приміщення (Колг. енц., І, 1956, 248).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ввід | вводи |
Родовий | вводу | вводів |
Давальний | вводові, вводу | вводам |
Знахідний | ввід | вводи |
Орудний | вводом | вводами |
Місцевий | на/у вводі | на/у вводах |
Кличний | вводе | вводи |
вводи
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вводи | |
Родовий | вводів | |
Давальний | вводам | |
Знахідний | вводи | |
Орудний | вводами | |
Місцевий | на/у вводах | |
Кличний | вводи |