ввірятися
ВВІРЯТИСЯ (УВІРЯТИСЯ), яюся, яєшся, недок., ВВІРИТИСЯ (УВІРИТИСЯ), рюся, ришся, док. Покладаючись на кого-, що-небудь, довірятися, віддавати себе на чиюсь волю. Не бійся так дуже мене, Щодня ж ти ввіряєшся морю, А море і дике, й страшне! (Л. Укр., IV, 1954, 95); Він прищулив вуха, втяг голову в плечі і, як заєць від хортів, увірився ногам (Панч, І, 1956, 139).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ввіряюся | ввіряємося |
2 особа | ввіряєшся | ввіряєтеся |
3 особа | ввіряється | ввіряються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ввірятимуся | ввірятимемося |
2 особа | ввірятимешся | ввірятиметеся |
3 особа | ввірятиметься | ввірятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ввірявся | ввірялися |
Жіночий рід | ввірялася | |
Середній рід | ввірялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ввіряймося | |
2 особа | ввіряйся | ввіряйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ввіряючись | |
Минулий час | ввірявшись |