велярний
ВЕЛЯРНИЙ, а, е, лінгв. Який вимовляється при піднесенні задньої частини спинки язика до м'якого піднебіння (про звук); задньоязичний, задньопіднебінний. Г, к, х - велярні приголосні.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | велярний | велярна | велярне | велярні |
Родовий | велярного | велярної | велярного | велярних |
Давальний | велярному | велярній | велярному | велярним |
Знахідний | велярний, велярного | велярну | велярне | велярні, велярних |
Орудний | велярним | велярною | велярним | велярними |
Місцевий | на/у велярному, велярнім | на/у велярній | на/у велярному, велярнім | на/у велярних |