вентилятор
ВЕНТИЛЯТОР, а, ч. Пристрій, що, швидко переміщуючи спеціальними лопатями повітря, служить для провітрювання приміщення, а також використовується в ряді виробничих процесів. Витягли мене в синематограф, де дивився якусь скучну драму і вентилятор дув мені в рот (Коцюб., III, 1956, 418); Вентилятор висів на стіні.. і, незважаючи на нестерпну задуху, не працював (Вільде, Сестри.., 1958, 122); Вентилятор [молотарки комбайна], створюючи струмінь повітря, сприяє відокремленню зерна від соломи і полови (Зерн. комбайни, 1957, 37).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вентилятор | вентилятори |
Родовий | вентилятора | вентиляторів |
Давальний | вентиляторові, вентилятору | вентиляторам |
Знахідний | вентилятор | вентилятори |
Орудний | вентилятором | вентиляторами |
Місцевий | на/у вентиляторі | на/у вентиляторах |
Кличний | вентиляторе | вентилятори |