веселитися
ВЕСЕЛИТИСЯ, люся, лишся, недок. Проводити час у розвагах, веселощах. Еней один не веселився, Йому немиле все було (Котл., І, 1952, 115); Невтомно грає гармошка, веселиться молодь (Гончар, Таврія.., 1957, 324); // Радіти, бути у радісному, веселому настрої. Згубиш, то не смутись, - знайдеш, то не веселись (Номис, 1864, № 5851); І чим частіше дідок сипав дотепами і веселився, тим більше супився похмурий член комісії, бо він вважав, що дідок веселиться і радіє через те, що святкує розгром його теорії про походження скіфів (Тют., Вир, 1964, 61); // ким, чим, заст. Радіти кому-, чому-небудь. - От, якби баба твоя дожила до сього часу!.. От би хто нами всіма веселився! (Барв., Опов.., 1902, 258).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | веселюся | веселимося |
2 особа | веселишся | веселитеся |
3 особа | веселиться | веселяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | веселитимуся | веселитимемося |
2 особа | веселитимешся | веселитиметеся |
3 особа | веселитиметься | веселитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | веселився | веселилися |
Жіночий рід | веселилася | |
Середній рід | веселилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | веселімося | |
2 особа | веселися | веселіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | веселячись | |
Минулий час | веселившись |