взводний
ВЗВОДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до взвод. Підрозділи стояли, вишикувавшись у лінію взводних колон (Гончар, Новели, 1954, 66).
2. у знач. ім. взводний, ного, ч. Командир взводу. Яреська, як уже добре обстріляного, в перші дні було призначено взводним (Гончар, Таврія.., 1957, 530); Кричали [солдати] "ура", підкидали шапки: - Дозволь салютнути, товаришу взводний! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 76).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | взводний | взводна | взводне | взводні |
Родовий | взводного | взводної | взводного | взводних |
Давальний | взводному | взводній | взводному | взводним |
Знахідний | взводний, взводного | взводну | взводне | взводні, взводних |
Орудний | взводним | взводною | взводним | взводними |
Місцевий | на/у взводному, взводнім | на/у взводній | на/у взводному, взводнім | на/у взводних |