вибачливість
ВИБАЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до вибачливий. Але разом з любов'ю до нього ставилися з тим почуттям незлобивої вибачливості і навіть легкої іронії, з якою грубувата молодь ставиться до заслужених командирів (Довж., Зач. Десна, 1957, 105).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вибачливість | вибачливості |
Родовий | вибачливості, вибачливости | вибачливостей |
Давальний | вибачливості | вибачливостям |
Знахідний | вибачливість | вибачливості |
Орудний | вибачливістю | вибачливостями |
Місцевий | на/у вибачливості | на/у вибачливостях |
Кличний | вибачливосте | вибачливості |