вибродити
ВИБРОДИТИ1, джу, диш, док., перех., розм. Обходити все, побувати всюди в якому-небудь місці, в якійсь місцевості і т. ін. Коли твій перстень, так візьми, бо я все море вибродив, його шукаючи (Укр.. казки, легенди.., 1957, 153); // неперех. Пробродити певний час. Вік вибродив дід по заробітках, усього надивився (Горд., II, 1959, 232).
ВИБРОДИТИ 2 див. виброджувати1.
ВИБРОДИТИ, джу, диш і рідко ВИБРОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИБРЕСТИ, еду, едеш, док. Бредучи, виходити звідкись (з води, високої трав'янистої рослинності і т. ін.). Порідів після нічної купелі загін, а ті, кому судилось вціліти, задихані, знесилені, до ранку вибродили на берег в Козачому (Гончар, Таврія.., 1957, 573); Вибродить [Даринка] із соняшників, а шляшком іде дві жінки з сапами (Вирган, В розп. літа, 1959, 266); Повів [Наливайко] посланців-гусарів снігами, виброджуючи на шлях (Ле, Наливайко, 1957, 76).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виброджу | вибродимо |
2 особа | вибродиш | вибродите |
3 особа | вибродить | вибродять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вибродив | вибродили |
Жіночий рід | вибродила | |
Середній рід | вибродило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибродімо | |
2 особа | виброди | вибродіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вибродивши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виброджу | вибродимо |
2 особа | вибродиш | вибродите |
3 особа | вибродить | вибродять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибродитиму | вибродитимемо |
2 особа | вибродитимеш | вибродитимите |
3 особа | вибродитиме | вибродитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вибродив | вибродили |
Жіночий рід | вибродила | |
Середній рід | вибродило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибродьмо | |
2 особа | вибродь | вибродьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вибродячи | |
Минулий час | вибродивши |