вибурювання
ВИБУРЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вибурювати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вибурювання | вибурювання |
Родовий | вибурювання | вибурювань |
Давальний | вибурюванню | вибурюванням |
Знахідний | вибурювання | вибурювання |
Орудний | вибурюванням | вибурюваннями |
Місцевий | на/у вибурюванні | на/у вибурюваннях |
Кличний | вибурювання | вибурювання |