вивантажений
ВИВАНТАЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вивантажити. Важкі самохідки, вивантажені на станції, посуваються через село (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 47).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вивантажений | вивантажена | вивантажене | вивантажені |
Родовий | вивантаженого | вивантаженої | вивантаженого | вивантажених |
Давальний | вивантаженому | вивантаженій | вивантаженому | вивантаженим |
Знахідний | вивантажений, вивантаженого | вивантажену | вивантажене | вивантажені, вивантажених |
Орудний | вивантаженим | вивантаженою | вивантаженим | вивантаженими |
Місцевий | на/у вивантаженому, вивантаженім | на/у вивантаженій | на/у вивантаженому, вивантаженім | на/у вивантажених |