вивітрювати
ВИВІТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИВІТРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Видаляти, виносити що-небудь з чогось рухом свіжого повітря, вітром. Коли всі розійшлися, Гертруда широко розкрила вікно, щоб вивітрити тютюновий дим (Собко, Запорука.., 1952, 215); // перен. Стирати в пам'яті, примушувати забувати. Я гадаю так, Що це життя вояцьке в чистім полі Вивітрює кохання в козака (Сам., II, 1958, 40); Роки вивітрили з пам'яті образ Надії (Рибак, Гармати.., 1934, 41).
2. Повільно руйнувати, змінювати щось (про дію вітру й інших атмосферних явищ).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вивітрюю | вивітрюємо |
2 особа | вивітрюєш | вивітрюєте |
3 особа | вивітрює | вивітрюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вивітрюватиму | вивітрюватимемо |
2 особа | вивітрюватимеш | вивітрюватимете |
3 особа | вивітрюватиме | вивітрюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вивітрював | вивітрювали |
Жіночий рід | вивітрювала | |
Середній рід | вивітрювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вивітрюймо | |
2 особа | вивітрюй | вивітрюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вивітрюючи | |
Минулий час | вивітрювавши |