вигачувати
ВИГАЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИГАТИТИ, ачу, атиш, док., перех. Вистелювати хмизом, колодами і т. ін. болото, пісок тощо для проїзду, проходу; прокладати гатку. Десь колона забралася в сипучі піски... Мусили тоді самі на протязі кілометрів вигачувати собі дорогу. Рубали довколишні лози.. і стелили їх під трактори та комбайни (Гончар, І, 1954, 521); * Образно. Якась погана рука невидима викопала між ними глибоку пропасть, котрої вже ніщо не вигатить (Фр., IV, 1950, 495).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигачую | вигачуємо |
2 особа | вигачуєш | вигачуєте |
3 особа | вигачує | вигачують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигачуватиму | вигачуватимемо |
2 особа | вигачуватимеш | вигачуватимете |
3 особа | вигачуватиме | вигачуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вигачував | вигачували |
Жіночий рід | вигачувала | |
Середній рід | вигачувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигачуймо | |
2 особа | вигачуй | вигачуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вигачуючи | |
Минулий час | вигачувавши |