виголошення
ВИГОЛОШЕННЯ, я, с. Дія за знач. виголосити. Мова персонажів теж шліфувалася під час проб: знімалося зайве, лишалось чітке, дохідливе.., легке для виголошення (Збірник про Кроп., 1955, 244).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виголошення | виголошення |
Родовий | виголошення | виголошень |
Давальний | виголошенню | виголошенням |
Знахідний | виголошення | виголошення |
Орудний | виголошенням | виголошеннями |
Місцевий | на/у виголошенні | на/у виголошеннях |
Кличний | виголошення | виголошення |