виднокруг
ВИДНОКРУГ, у, ч., поет. 1. Те саме, що видноколо. У долині, на виднокрузі, сіріло щось широкою смугою і розпливалось у пітьмі. То був Дунай (Коцюб., І, 1955, 344); Дорога поміж хлібами, поміж городами через балки та вибалки потяглася ген-ген до самого виднокругу (Гончар, II, 1959, 238); Горленко замислено оглянула виднокруг - на річці катери чохкали попереду барж, хвилі лінькувато бились об сонні береги (Панч, В дорозі, 1959, 211); Скоро з нашого виднокругу зникло все, крім довгого коридора (Трубл., III, 1956, 358).
2. перен. Сукупність знань, інтересів. Ширшає в людей виднокруг, культурнішають люди... (Вишня, II, 1956, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виднокруг | виднокруги |
Родовий | виднокругу | виднокругів |
Давальний | виднокругові, виднокругу | виднокругам |
Знахідний | виднокруг | виднокруги |
Орудний | виднокругом | виднокругами |
Місцевий | на/у виднокрузі | на/у виднокругах |
Кличний | виднокругу | виднокруги |