видовбувати
ВИДОВБУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИДОВБАТИ, аю, аєш і діал. ВИДОВБТИ, бу, беш, док., перех. 1. Довбаючи, робити заглибину або отвір в чому-небудь. Я брав невеличкого волоського гарбуза, зрізував меншу половинку, видовбував більшу і потім приробляв покришку (Мик., Кадильниця, 1959, 3); Вояки вийшли на гору, видовбали яму на краю гори (Чорн., Пісні.., 1958, 53).
2. Довбаючи, виймати, витягати що-небудь звідкись. Дятлові доводиться дерево дзьобом колупати і з-під кори комах видовбувати (Коп., Як вони.., 1948, 36); Видовбали, нарешті, в один із сонячних весняних днів і ми [в'язні] ту першу заповітну цеглину (Збан., Єдина, 1959, 217).
3. діал. Викльовувати. - У неприятеля є й Орли, і Шуліки, і всяка погана птиця; як будемо йти вроздріб, готові нам очі видовбувати (Фр., IV, 1950, 68); Ворон ворону ока не видовбає (Номис, 1864, № 7953).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видовбую | видовбуємо |
2 особа | видовбуєш | видовбуєте |
3 особа | видовбує | видовбують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видовбуватиму | видовбуватимемо |
2 особа | видовбуватимеш | видовбуватимете |
3 особа | видовбуватиме | видовбуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | видовбував | видовбували |
Жіночий рід | видовбувала | |
Середній рід | видовбувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видовбуймо | |
2 особа | видовбуй | видовбуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | видовбуючи | |
Минулий час | видовбувавши |