визначний
ВИЗНАЧНИЙ, а, е. 1. Який відзначається своїми позитивними рисами; видатний. Визначний російський письменник Тургенєв переклав "Українські оповідання" Марка Вовчка (Фр., XVI, 1955, 399); Одразу потрапив [Франко] в оточення молоді, яка вже бачила в ньому визначний поетичний талант (Кол., Терен.., 1959, 154).
2. Важливий за своїм значенням. Визначні події в житті народу .. неодмінно відбиваються в народній творчості (Рильський, III, 1956, 157); // Який має значне становище в суспільстві. Княгиню Ольгу здивувало, що ця визначна особа імперії - права рука імператора, перший його боярин і воєвода, розмовляє з нею руською мовою (Скл., Святослав, 1959, 157).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | визначний | визначна | визначне | визначні |
Родовий | визначного | визначної | визначного | визначних |
Давальний | визначному | визначній | визначному | визначним |
Знахідний | визначний, визначного | визначну | визначне | визначні, визначних |
Орудний | визначним | визначною | визначним | визначними |
Місцевий | на/у визначному, визначнім | на/у визначній | на/у визначному, визначнім | на/у визначних |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | визначний | визначна | визначне | визначні |
Родовий | визначного | визначної | визначного | визначних |
Давальний | визначному | визначній | визначному | визначним |
Знахідний | визначний, визначного | визначну | визначне | визначні, визначних |
Орудний | визначним | визначною | визначним | визначними |
Місцевий | на/у визначному, визначнім | на/у визначній | на/у визначному, визначнім | на/у визначних |