визорювати
ВИЗОРЮВАТИ, ює, недок., ВИЗОРІТИ, рить, док. Вкриватися зірками (про небо). Ніч була темна, небо визоріло, лягло над садками, над фронтом високою смугою правічного Чумацького шляху (Гончар, Людина.., 1960, 147); // безос. Поволі визорювало. На сході, вище лісу, то розгорялись, то гасли Стожари (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 699).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | визорюю | визорюємо |
2 особа | визорюєш | визорюєте |
3 особа | визорює | визорюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | визорюватиму | визорюватимемо |
2 особа | визорюватимеш | визорюватимете |
3 особа | визорюватиме | визорюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | визорював | визорювали |
Жіночий рід | визорювала | |
Середній рід | визорювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | визорюймо | |
2 особа | визорюй | визорюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | визорюючи | |
Минулий час | визорювавши |