виканючуватися
ВИКАНЮЧУВАТИСЯ, ується, недок., розм. Пас. до виканючувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виканючуюся | виканючуємося |
2 особа | виканючуєшся | виканючуєтеся |
3 особа | виканючується | виканючуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виканючуватимуся | виканючуватимемося |
2 особа | виканючуватимешся | виканючуватиметеся |
3 особа | виканючуватиметься | виканючуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виканючувався | виканючувалися |
Жіночий рід | виканючувалася | |
Середній рід | виканючувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виканючуймося | |
2 особа | виканючуйся | виканючуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виканючуючись | |
Минулий час | виканючувавшись |